СЦЕНАРІЙ СВЯТА ДО 8 БЕРЕЗНЯ

1-ий ведучий.
Жінки! Сьогодні ваше свято!
І на зорі, ще в ранній час,
Йде славний березень вітати
Живими пролісками вас.

2-ий ведучий.
Несе надії вам святкові,
Мов повів радісний весни,
За вашу вірність у любові,
Що не згаса до сивини!

1-ий ведучий.
Іде він молодо і дзвінко,
Світ осяває у цвіту.
Сердечне вам спасибі, жінко,
За щедру вашу доброту!

2-ий ведучий.
За колискову ніжну казку,
Що зачаровує дітей,
За щиру усмішку і ласку,
З якими йдете до людей.

1-ий ведучий.
Ви — добра подруга в дорозі,
Ви — співу ніжне джерело.
Завжди: у радості й тривозі,
Відчуєм ваших рук тепло!

2-ий ведучий.
Ви — наше березневе свято,
Що освятить любов'ю світ.
Живіть же гордо і крилато
Багато довгих, і щасливих літ.

1-ий ведучий.
Це про вас співають зорі,
Мабуть, не дарма,
Бо поетів і героїв
Без жінок нема.

2-ий ведучий.
Свята і грішна,
Ніжна і жагуча,
Цнотлива й пристрасна,
І сильна, і слабка,
Ви — жінка неповторна і чарівна,
Ви — жінка, вічно мудра й молода.

1-ий ведучий.
М'яка і владна,
Віддана і вільна,
Близька й далека,
Світла й потайна.
Ви — жінка, жінка — мати і дружина,
Безмежне море доброти й тепла.

2-ий ведучий.
П'янка і чуйна,
Ліки і отрута,
Земна й небесна,
Горда і проста,
Ви — жінка, королева, берегиня,
Мінлива, непізнанна, дорога.

1-ий ведучий.
Від вас усе: і весен перший цвіт,
І срібний обрій, і криниця чиста,
І серця жар, і мрій дзвінкий політ,
І юності розрада промениста!

2-ий ведучий.
Від вас усе: любов і всезнання,
І пристрасть ласк, і тиха щедрість літа,
Струмкого щастя світле пізнання,
Безмежним чаром юності повите!

1-ий ведучий.
А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то непогожа,
То скропить сльозою, то сонцем засвітить,
То прагне зими, то вертається в літо.

2-ий ведучий.
А жінка, як осінь, плодами багата:
На ніжність, добро, материнство і свято,
Як вересень тихий, зігріє душею —
Не страшно негоду чекати із нею!

1-ий ведучий.
А жінка буває тривожна, як осінь:
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим!

2-ий ведучий.
А осінь в природі — незвідане диво,
Так само і жінка: буває вродлива,
Буває примхлива, буває чутлива,
Нехай тільки кожна з них буде щаслива!

1-ий ведучий.
Вітайте жінку: матір і кохану,
Живу, чарівну, грішну і святу.
Без неї світ таким убогим стане,
Цініть її терплячу доброту!

2-ий ведучий.
Вітаймо жінку – джерело любові
У свята і у будні, повсякчас.
І не жалійте ніжності у слові,
Вона стократ повернеться до вас.

1-ий ведучий.
Вітайте жінку – Берегиню, Ладу,
Даровану у радості й біді.
Приймайте, як належне, її владу
І станете сильнішими тоді.

2-ий ведучий.
Вітаймо жінку – єдність протиріччя.
Серця свої складаймо їй до ніг.
У ній живе вся мудрість віковічна,
Вітаймо жінку – щастя оберіг!

1-ий ведучий
Найкращі квіти хочеться
В цей день принести вам,
Найкращі всі слова .
Щоб більше линуло в житті пісень
І лиш весна в душі цвіла.
СЛОВО ДЛЯ ПРИВІТАННЯ НАДАЄТЬСЯ ДИРЕКТОРУ ШКОЛИ КРАВЧЕНКУ О.М.
ПІСНЯ!!!!

Вед.1. Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо слово «жінка», розуміючи при цьому не приготування їжі.
Вед.2. Чи уроку.
Вед.1. Не прибирання квартири.
Вед.2. Чи закріпленої території.
Вед.1. А квіти.
Вед.2. Свято.
Вед.1. І добрий настрій.
Вед.2. (в бік) Під час приготування і прибирання.
Вед.1. І сьогодні ми якраз напередодні такого дня!
Вед.2. Статистика стверджує, що останнім часом в нашому житті жіноче начало домінує.
Вед.1. Тому жінки швидко засвоїли такі традиційно чоловічі види діяльності як бокс
Вед.2. Футбол
Вед.1. Важка атлетика
Вед.2. Читання газет і журналів
Вед.1. Не випадково на газетних прилавках з’явилися спеціальні жіночі журнали.
Вед.2. І ось усний випуск такого собі жіночого журналу ми й хочемо сьогодні вам запропонувати. І, як будь -який журнал, він починається з обкладинки.
Вед.1. А на обкладинці нашого журналу - Прекрасні жінки Оржицької школи.
Вед.2. Але ж наш жіночий журнал треба якось назвати!
Вед.1. Зрозуміло, треба! Зазвичай такі журнали називають красивими жіночими іменами: Ліза, Єва, Наталі, або ж Алла.
Вед.2. А ще можна назвати красиво, як телепередачу- «Ситуація», або «Без табу».
Вед.1. Так, це «дуже красиво». Давай краще для назви оберем рядок з пісні, яка прозвучить у виконанні__________________________________________
для всіх жінок, що знаходяться в цій залі. « ОКЕАН ЛЮБОВІ» ПІСНЯ
Вед.1._______________, а які рубрики мають бути в нашому журналі?
Вед.2. Ну, як же, безперечно,- сторінка моди.
Вед.1. А я чув, що новий одяг- це… добре зашитий старий.
Вед.2. Дурниці ти чув! Новий одяг- це не туди одягнений старий!
Вед.1. Ну і що з того? Зрештою, зустрічають людей не за одягом, а за розумом.
Краще один раз побачити.
(На сцені — стіл. За столом сидить лікар-окуліст. Біля нього таблиця і указка, ще один стілець. На таблиці, у верхньому ряду,.зображено паперові гроші, на нижньому — копійки, Заходить бабуся).
Бабуся. Добрий день, соколику!
Лікар. Ваше прізвище та ім'я?
Бабуся. Шкандиба Горпина, я.
Лікар. Рік народження?
Бабуся. Дай Боже пам'яті... 1921-й.»,
Лікар. Когось упізнаєте на верхньому рядку?
(По черзі лікар показує указкою купюри і копійки,
баба всі правильно називає — Володимир, Ярос-
лав...).
Лікар. Нівроку... нівроку! Ви часом не Зіркого
Сокола сестра?
Бабуся. Що ти соколику!... Горпина, Шкандиба. А того... не знаю... не родичі ми зовсім...
Лікар. Це я жартую, бабусю. Так на що скаржи¬тесь?
Бабуся. Окуляри б мені...
Лікар. Ще чого?!! У вас, як на ваш вік, чудовий зір! Вам ніякі окуляри не потрібні!
Бабуся (бач, як ціну набиває). Ну я ж не задарма,
я ж віддячу, бо усе ж розумію... Пожалійте сліпу
бабу. Бо так хочеться бодай на старість побачити...
Лікар. Що побачити? Який бовдур , вам сказав, що ви... гм... чогось недобачаєте?
Бабуся. Та по радіо ж і сказав. Хіба не чули? Тільки сліпий, каже не побачить зараз змін на кра¬ще. І знову, і знову про ті позитивні зміни. А я дивлюся-дивлюся — наче повилазило! Хоч плач! По¬можіть, лікарю...
Лікар. Сядьте... чекайте... а це ж ідея! Гей, хворі, увага! Лікар-окуліст за невелику платню допоможе всім незрячим побачити те, чого не видно вже багато років у ваших кишенях! Поспішайте , бо краще один раз побачити , ніж сто разів почути! А ви ( до залу показує гроші) добре бачите?
Вед.1. А ось мені в жіночих журналах більш за все подобається рубрика читацьких листів про нерозділене кохання…
Вед.2. А пісень про кохання скільки? Як же вони всі в один конверт вмістяться?
Вед.1. А дуже просто! Передаємо стислий зміст всіх пісень про нещасне кохання: «Як бути? Як бути? Любити чи не любити? Можу- але не хочу!» Або ж навпаки…
Вед.2. А ось зараз і перевіримо. На сцені __________з піснею « ЛАВ СТОРІЯ»
Вед.1. Як на мене, в жіночому журналі обов’язково має бути рубрика «Здоров’я». Адже сьогодні в залі присутні і ті, хто дбає про наше здоров’я- медсестра, техпрацівниці, працівники їдальні.
Вед.2. Ну не знаю про сторінку «Здоров’я», а сторінка «Кулінарні рецепти» у тебе вже є.
Вед.1. Звідки?
Вед.2. Ось ти вже вкотре виходиш і вішаєш локшину на вуха, вішаєш- чим не кулінарна книга?
Вед.1. Ні, це не зараховується. А в нашій програмі вишукана страва.
ГУМОРЕСКА
Кабінет шкільного лікаря.
Люда: Алла Валеріївна, до Вас можна? Ой, немає Алли Валеріївни. А що ж
робити, мені так потрібна довідка про щеплення. От була би я зараз
лікарем, сама б собі довідку виписала. А що, можна спробувати. (Одягає
халат, шапочку, окуляри) Ну що, схожа я на лікаря?
Андрій:, Алла Валеріївна я до Вас…
Люда: ( до себе) Андрій прийшов? Зараз з мене сміятися буде.
Андрій: А де Алла Валеріївна?
Люда: Вона… у відпусці.
Андрій: А Ви хто?
Люда: Я… практикантка з медучилища.
Андрій: Десь я Вас раніше бачив?
Люда: Мене завжди з кимось плутають. Можливо ти мене приймаєш за
мою молодшу сестру?
Андрій: Можливо. Тут у мене до Вас таке питання…
Люда: Ну…
Андрій: Що ну?
Люда: Яке питання?
Андрій: Та пішов я вчора, розумієте, у гості…
Люда: Ну…
Андрій: А там цуценя є… Такий собі бобик.
Люда: Ну… Що ж він – покусав тебе?
Андрій: Ну…
Люда: Що ну?
Андрій: Покусав. А як ви здогадалися?
Люда: Ну, якщо ти до нас прийшов, то тебе собака …
Андрій: Ні. Я кажу – цуценя. Отаке – сантиметрів із 10. Ну що він мені міг
заподіяти? А мене ж мати з дому вигнала, каже: «Без щеплення не
повертайся, я через тебе казитися не бажаю.» Це у Вас прищеплюють?
Люда: У нас. Заповнимо форму номер…(до себе) Яку ж форму заповнить. Та
хай буде ця. (до Андрія) Форму номер 28.
Андрій: Це все треба заповнити?! Я ж на урок спізнюся!
Люда: Покусаний, підійдіть ближче.
Андрій: Як Ви мене назвали?
Люда: Покусаний. А хто ж ти тепер? Твоє прізвище, покусаний?
Андрій: Бобков.
Люда: А покусав тебе хто?
Андрій: Бобик.
Люда: Що ж ви з ним – родичі чи однофамільці?
Андрій: Я ж людина.
Люда: Я сама бачу, хто людина, а хто вже ні. Де працюєш, покусаний?
Андрій: Я не покусаний, я школяр.
Люда: Так, де ти навчаєшся, покусаний школяр?
Андрій: У Оржицькій ЗОШ першого – третього ступенів імені І.Я. Франка
Люда: Як ти сказав?
Андрій: У Оржицькій ЗОШ першого – третього ступенів імені І.Я. Франка
Люда: Яких ступенів?
Андрій: Першого – третього ступенів.
Люда: Я жодного слова не розумію.
Андрій: Так що ж Ви весь час пишете?
Люда: Не твоє діло. Відповідай на запитання: Тебе до цього випадку
коли-небудь кусали?
Андрій: Припустимо, кусали.
Люда: Що значить, припустимо?
Андрій: Значить, кусали.
Люда: Так і кажіть, що кусали.
Андрій: Я і кажу – кусали.
Люда: Ні, ти сказав: припустимо…
Андрій: Кусали!!!
Люда: Хто персонально тебе кусав?
Андрій: Що значить персонально?
Люда: Значить… особисто.
Андрій: Так персонально, чи особисто?
Люда: Хто тебе кусав?!
Андрій: Персонально і особисто мене кусали блощиці.
Люда: Я тебе питаю: ссавці тебе кусали?
Андрій: Ссавці досі не кусали.
Люда: Сестра у тебе є?
Андрій: Нема.
Люда: А брат?
Андрій: Що «а брат»?
Люда: А брат є?
Андрій: І абрата нема.
Люда: Їх кусали коли-небудь?
Андрій: Ні.
Люда: Скільки разів?
Андрій: Що скільки разів?
Люда: Не кусали.
Андрій: Вісім.
Люда: Вісім… Покусаний, що ти мені відповідаєш?
Андрій: Що Ви питаєте, то і відповідаю.
Люда: Я особисто, тобто, персонально нічого тебе не питаю. Це питання №37
Форми № 28. Повторюю: Їх коли-небудь кусали?
Андрій: Кого їх?
Люда: Сестру і… абрата?
Андрій: Як же їх могли кусати, коли їх нема.
Люда: Покусаний, якщо ти будеш галасувати, я викличу санітарів і тобі
зв’яжуть руки та ноги. Відповідай на запитання: Яка тварина тебе
покусала?
Андрій: Та я вже сказав: цуценя.
Люда: Такої тварини ми офіційно не знаємо.
Андрій: Ну, собача дитина.
Люда: Що це значить, собача дитина?
Андрій: Ну, сучій син.
Люда: Покусаний, у нас не можна говорити непристойні слова.
Андрій і Люда говорять одночасно:
Люда: Я тебе попередила: якщо ти будеш галасувати, я викличу
санітарів і тобі зв’яжуть руки та ноги.
Андрій: А я і не кажу непристойних слів, я прийшов до Вас зробити
Щеплення.
Андрій: Собака!
Люда: Хто собака? Я – собака?
Андрій: Покусав мене собака.
Люда: Так і кажи, що собака.
Андрій: А я так і кажу: собака!
Люда: Ні, ти казав…
Андрій: Собака!!!
Люда: Самець чи самка?
Андрій: У-у-у! Кобель!!!
Люда: Покусаний, я тебе попередила, у нас не можна…
Андрій: Сама ти покусана.
Люда: Ні. Я тут уже десять хвилин знаходжуся і ще жодного разу не
покусана!
Андрій: Значить, зараз будеш! (Знімає з Люди окуляри) Люда?! Це ти? І ти наді мною знущалася? Покусаю!!!
Люда кричить і вибігає. Андрій хватає стілець і з криком «Покусаю» біжить за нею

Вед.1. Здається, я знаю, якої рубрики в нас ще не було.
Вед.2. І якої ж?
Вед.1. «З життя зірок!»
Вед.2. І що ми в ній будемо розповідати? «Учора в сузір’я Рака увійшла зірка Макака»?
Вед.1. Ні! Ми розповідатимемо про зірок естради, кіно, телебачення!
Вед.2. А хіба у нас у школі власних зірок нема? Та поглянь в зал? Там же наш зірковий жіночий колектив школи!
Вед.1 Шановні вчителі!
Бажаємо Вам завжди бути музами для своїх чоловіків, найкращими мамами для своїх дітей і просто коханими і щасливими.
Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля.
Вед.2
З роси, з води – на добру сотню літ,
Людського щастя, благ людських по вінця!
Здоров’я шлем міцного, як граніт!
Вед 1
Щоб теплих весен сонячні промінця
Будили в серці ніжні почуття.
Щоб не торкалась скронь зими пороша.
Щоб залишались ви на все життя
Такі, як є – вродливі і хороші!
ПІСНЯ
Вед.2. Все одно в нашому журналі чогось бракує…
Вед.1. Безумовно, який же жіночий журнал без корисних порад.
Вед.2. Тож сьогодні дозвольте і нам дещо Вам порадити.
Усмішка П. Глазового “Як Кузьму провчила жінка його мила”
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,
Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.
Лежить собі, проглядає журнали й газети.
А дружина варить, смажить, готує котлети.
Пообідав Кузьма смачно, запалив "Казбека".
— Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека?
Тільки в тебе і балачки про борщі й олію,
І ні слова про театри, про драматургію.
А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.
Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.
Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,
Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…
А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.
Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.
Давно тебе не бачив я в хорошому платті.
Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.
Ти забула, що є в світі жіночі принади —
Перманенти, манікюри, духи та помади.
Я хотів би бути мужем культурної дами,
А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,
Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…
Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.
Через добу повернувся наш Кузьма додому.
Зустрічає його жінка в платті голубому.
Очі чорним підведені, на губах помада.
Закрутило Кузьмі в носі від духів "Еллада".
Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,
Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!
Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.
Як французька кінозірка, виставила ноги.
У Кузьми від здивування потилиця змокла.
А дружина запитує: — Ти читав Софокла?
Тобі, може, до вподоби п'єси Евріпіда? —
Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.
Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п'єси?
— А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,
Що немає шику-блиску, манери негарні.
Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.
Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.
Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.
Не було у мене часу возиться з обідом,
Так я тобі й замінила обід Евріпідом.
Координаційна Рада Старшокласників
1-й. Ведучий. Шановні леді!
У переддень жіночого свята маємо честь оголосити Основний Закон КРС, ухвалений генеральною асамблеєю загальношкільної Ради Старшокласників першого скликання в першому читанні 1 березня 2011 року нашої ери.
2-й. Ведучий. Загальношкільна Рада Старшокласників від імені усього шкільного народу.
1-й. Ведучий. Виражаючи його суверенну волю.
2-й. Ведучий. Опираючись на багатовікові традиції учнів на теренах рідної школи
1-й. Ведучий. Дбаючи про забезпечення прав і свобод учнів
2-й. Ведучий. Піклуючись про леді
1-й. Ведучий. Усвідомлюючи відповідальність перед ними
2-й. Ведучий. Приймає основний закон учнівсько-президентської республіки загальноосвітньої школи.
1-й. Ведучий. Розділ 1. Загальні засади.
Стаття 1. Жінка вважається людиною.
2-й. Ведучий. Стаття 2. Жінка яка перебуває на території нашої рідної школи, вважається леді.
1-й. Ведучий. Стаття 3. Леді є самостійною, ні від кого не залежною, вільною і суверенною.
2-й. Ведучий. Стаття 4. Суверенітет леді поширюється на всю її територію.
1-й. Ведучий. Стаття 5. Розум і краса є основним багатством леді, що перебуває під особливою охороною загальношкільної ради старшокласників.
2-й. Ведучий. Стаття 6. Основним символом леді є усмішка. Столицею леді є Учительська.
1-й. Ведучий Розділ 2. Права і свободи леді.
Стаття 7. Леді мають право на свободу від совісті, коли ставлять учню в журнал оцінку, нижчу чотирьох балів.
2-й. Ведучий. Стаття 8. Леді мають право на несанкціоноване відвідування батьків найбільш неслухняних учнів.
1-й. Ведучий. Стаття 9. Леді мають право на безстрокову незаплановану відпустку, з повним відшкодуванням, у разі виходу з ладу нервової системи з вини учнів.
2-й. Ведучий. Стаття10. Ніхто не має права порушувати територіального суверенітету леді, втручаючись у її особисте життя, крім родичів, сусідів, колег по роботі, представників адміністративних служб, санепідемстанції, Верховної Ради, Генеральної Асамблеї ООН та позаштатного кореспондента Бі-Бі-Сі – завгоспа.
1-й. Ведучий. Розділ 3. Обов’язки учнів.
Стаття 11. З моменту виходу цього закону всі учні позбавляються своїх прав, окрім права виконувати свої обов’язки.
2-й. Ведучий. Розділ 4. Прикінцеві положення
Стаття 12. Повноваження учня не припиняється довічно.
1-й ведучий. Стаття 13. Основний закон вступає в силу з моменту його урочистого прочитання в цій залі.
2-й. Ведучий. Примітка: Під терміном «леді» мається на увазі кожна окремо взята особа педколективу та обслуговуючого персоналу школи жіночого роду в називному відмінку однини.

Вед.1. Ну що ж, остання сторінка нашого журналу перегорнута.
Вед.2. Але це не означає, що свято скінчилося, тому що справжнє Свято в школі завжди створюють жінки.
Вед.1. І якщо з наступного вівторка всі наші класні журнали стануть жіночими журналами, то ніхто не забажає ставити в них двійки!
Вед.2. І це буде справжнє свято для всіх, і розпочнеться нове життя, зовсім не схоже на попереднє!
ВСІ: Зі святом!
Вед.1. Дорогі наші! Любіть нас такими, якими ми є.
Вед.2. Недовченими і заученими!
Вед.1. Веселими і засмученими!
Вед.2. Окриленими і замученими!
Вед.1. Ледачкуватими і непередбачуваними!
Вед.2. Непрощеними і пробаченими!
Вед.1. Словом, любіть нас так,
РАЗОМ: Як ми вас любимо.
1-ий ведучий.
Жінку — віншуємо знову,
Що непідвладна часу.
2-ий ведучий.
Жінку — владарку слова!
1-ий ведучий. Жінку — життя окрасу!
2-ий ведучий. Жінку — кохану й матір!
1-ий ведучий. Жінку — сестру й бабусю!
2-ий ведучий. Жінку — життєве свято!
1-ий ведучий. Жінку, що вічно в русі!
2-ий ведучий. Жінку, талановиту, зоряну, поетичну!
1-ий ведучий. Мрією оповиту!
2-ий ведучий. Лагідну, симпатичну!
1-ий ведучий. Жінку — думу співучу!
2-ий ведучий. Жінку, що має крила!
1-ий ведучий.
На найкрутішу кручу,
Їй би злетіть під силу!
2-ий ведучий. Так, як Господь звелів нам.
1-ий ведучий. Друзі мої! Панове!
2-ий ведучий. Жінку уславмо гідно!
1-ий ведучий. Жінці — вклонімось знову!

ПІСНЯ